Відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постійне представництво – це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні.
Згідно з п. 180.2 ст. 180 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 208 прим. 1 ПКУ.
Відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Згідно з п.п. 186.2.2 п. 186.2 ст. 186 ПКУ для послуг, які пов’язані з нерухомим майном, зокрема, інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується, місцем їх постачання є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується.
Тобто, оскільки у разі постачання послуг постійними представництвами нерезидента, не зареєстрованими як платники податку, особою відповідальною за нарахування і сплату ПДВ до бюджету є отримувач таких послуг, то обов’язок щодо сплати ПДВ покладається на фізичну особу – підприємця, яка не зареєстрована платником ПДВ та є отримувачем послуг з оренди нерухомості, що розташована на митній території Украйни.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
