Усі батьки знають, що фізкультура корисна для правильного розвитку дитини. Але який вид спорту вибрати для сина чи доньки, з якого віку краще починати заняття і як часто?
Хлопчику та дівчинці – кому що вибрати
Майже кожна дитина – це невичерпне джерело енергії. Хлопцям подобаються рухливі ігри, а якщо їх зацікавити, то і спорт. Лікарі радять не затягувати зі знайомством школяра зі спортом, адже від фізичної активності, що відповідає його віку, залежить розвиток і формування тіла, тонус, координація. Регулярні заняття – це профілактика деформацій і хвороб. Крім того, спорт сприяє емоційному та соціальному розвитку дитини. Він вчить правильно реагувати на перемоги та невдачі, принципам здорового співробітництва та конкуренції. Втім, напевно, нікого з батьків не варто переконувати у тому, що спортивні секції для дитини корисні. Залишилося тільки дізнатися, які види спорту бувають, що з них підходить для хлопчиків і дівчаток найкраще, і з якого віку можна віддавати дитину у спортивну школу.
Командний спорт
Командний вид спорту вчить дитину багато чому, у тому числі – щоб досягати успіхів, людина повинна вміти взаємодіяти з іншими. Тим не менш, більшість командних ігор вимагають від дитини певної фізичної підготовки та належної координації. Не рекомендується вибирати командні ігри в якості першого виду спорту для надмірно соромливих дітей. Якщо відправити фізично слабкого або сором’язливого малюка у секцію такого типу, це може викликати у нього зайвий страх і небажання продовжувати займатися яким-небудь видом спорту. Командні ігри більше підійдуть рухомим, комунікабельним, дітям з холеричним або сангвінічним типом темпераменту.
Командні види спорту, які підходять для дітей: футбол, хокей, баскетбол, волейбол, водне поло, синхронне плавання, гандбол, регбі. Для дівчаток найбільш підходящими з цієї групи вважаються водне поло, волейбол і баскетбол. У командні види спорту дівчаток зазвичай віддають в віці 11-13 років, хлопчиків – в 6-7 років.
Високим, але малорухливим дітям, може сподобатися баскетбол або волейбол, повним – хокей або регбі, де цінується вага гравця. Витривалим діткам, готовим повторювати монотонні вправи, можуть сподобатися плавання, водне поло, гандбол, баскетбол або волейбол. Якщо хлопчик чи дівчинка з ранніх років проявляє інтерес до ігор з м’ячем, то секцію йому також слід підібрати відповідну. До речі, більшість командних ігор сприяють розвитку опорно- серцево-судинної, дихальної систем, а також розвивають окомір і коор- динацію. Але вони категорично протипоказані при наявності астми або серйозних хвороб опорно-рухового апарату.
Інтелектуальні види
Інтелектуальні види спорту – це шашки, шахи, го (логічна настільна гра з глибоким стратегічним змістом, що виникла у древньому Китаї), сьогі – (японські шахи) - одна із старовинних настільних интелектуальних ігор), рендзю (настільна логічна гра для двох гравців, спортивний варіант хрестиків-ноликів до п'яти в ряд), сянці (китайська шахматна гра, що має багатовікову історію та неповторну самобутність), нарди, бридж, покер. Перевага таких ігор у тому, що вони добре впливають на розвиток когнітивних здібностей дитини: покращують пам’ять, логіку, вчать прораховувати свої дії на кілька кроків вперед. Інтелектуальні види підходять хлопчикам і дівчаткам, вони вчать дітей посидючості та правильно будувати стратегії. Знайомити дитину з шашками та шахами можна вже у 5-річному віці, але не варто очікувати від дошкільнят запаморочливих результатів гри. Більш активно та результативно інтелектуальним спортом дитина може зайнятися у школі. Як правило, такого типу секції залучають дітей зі спокійним темпераментом, яким подобається вчитися.
Бойові мистецтва
Класичні бойові мистецтва – це різні системи єдиноборств, часто східного походження, покликані розвинути навички самозахисту. У цю групу відносять бойове самбо, тхеквондо(корейське бойове мистецтво), карате (японське бойове мистецтво, система захисту і нападу), ушу- ( це східне бойове мистецтво), дзюдо (японське бойове мистецтво), айкідо – (сучасний японський комплекс фізичних та духовних практик), а також фехтування, бокс, кікбоксинг і т.п. Батьки часто побоюються віддавати дитину на бойові мистецтва, бо вважають цей вид спорту жорстоким. Між тим, фахівці запевняють, що, наприклад, ні дзюдо, ні карате не покликані виховувати у дитині агресію. Навпаки, більшість бойових мистецтв вчать боротися і перемагати негативні емоції, бути стриманим і сконцентрованим. Деякі фахівці стверджують, що бойові мистецтва маленьким дітям підходять навіть більше, ніж командні види спорту.
Як правило, бойові мистецтва – це переважно чоловічий вид спорту, але якщо дівчинка проявила до них інтерес, то її краще віддати на дзюдо, ушу, тхеквондо або капоейри (капоейра - афробразильське бойове мистецтво з елементами танцю, музики і акробатики). У більшість секцій приймають з 7 років, виняток – бокс, куди беруть тільки після 12-річного віку. Чим молодша дитина, тим важливіше вибирати для неї варіант з мінімумом ударних технік, наприклад, айкідо(японське бойове мистецтво). Під час бойових занять високий ризик отримати струс мозку, пошкодження лицьових хрящів, очей. Травми такого типу діти переносять набагато гірше, ніж дорослі. Бойові мистецтва не підходять для дітей з поганим зором, захворюваннями хребта або серцево-судинної системи.
Водні види спорту
Водні види спорту – це досить велика група, в яку входять плавання, у тому числі синхронне, стрибки у воду, водне поло, веслування, серфінг, вейкбординг (Вейкборди́нг — комбінація серфінгу, сноубордингу, скейтбордингу і водних лиж. Катер буксирує рейдера, який знаходиться на короткій та широкій дошці), водні лижі, рафтинг, аквааеробіка, дайвінг і т.п. Звичайно, багато чого з цього для дітей не підходить, але плавання, водне поло, аквааеробіка – саме те. Ці види спорту слугують відмінним тренуванням для всього тіла. До речі, у воді працюють ті м’язи, які не задіяні у повсякденному житті. Контакт з водою розслаблює дитину, робить її більш спокійною, врівноваженою. Тому, якщо ваш дошкільник відрізняється гіперактивністю, то басейн допоможе трохи приборкати його непосидючий темперамент.
Вперше познайомити дитину з басейном можна ще у дитячому віці, але на професійні заняття з плавання дітей зазвичай записують у віці 6-7 років. А починаючи приблизно з 10-12 років, діти можуть освоювати веслування і водне поло. До речі, водні види ідеально підходять для дітей з викривленнями хребта, ожирінням і зниженим тонусом м'язів. Головне, вибрати доброго тренера, адже дитячі ігри у воді без нагляду можуть призвести до небажаних наслідків. Не підійдуть заняття у басейні дітям з алергією на хлорку, схильним до отиту, подразнення очей або дерматиту.
Лижний спорт і фігурне катання
Починати знайомитися з зимовими видами спорту діти можуть вже у віці 2-3 років. Ясна річ, що для крихіток перше знайомство обмежиться катанням на санках, але вже у 4-5 років дитина може почати освоювати катання на ковзанах, а у 5-6 років – лижі. Що стосується сноуборду, то з цим краще почекати до більш старшого віку. Якщо з зимових видів спорту лижі та сноуборди більше приваблюють хлопчиків, то дівчатка частіше виявляють інтерес до ковзанів і фігурного катання.
Більшість зимових видів спорту корисні для серця, опорно-рухового апарату, імунітету. Але якщо дитина надмірно рано захоплюється фігурним катанням, є ризик, що вона не виросте високою, тому що навантаження на кістки та хребет уповільнює їхній ріст. Зимові види спорту не підходять при астмі та інших хворобах дихальної системи, короткозорості.
Гімнастика та спортивні бальні танці
Існує спортивна гімнастика, художня гімнастика, спортивна акробатика і спортивна аеробіка.
Користь гімнастики для дитячого організму незаперечна. Вона підвищує витривалість і зміцнює всі групи м’язів, а також покращує імунітет дитини. Займатися гімнастикою можуть навіть дошкільнята. Малюкам корисно починати з ритмічної, потім переходити до прикладної (спортивно-прикладна гімнастика є складовою частиною загальної і спеціальної фізичної підготовки спортсменів у різних видах спорту. Успішне рішення завдань, зв’язаних з підвищенням рухової підготовленості, здійснюється шляхом застосування різноманітних вправ для розвитку сили, гнучкості, витривалості, прудкості, спритності), після – можна переходити до художньої та акробатичної. Заняття останньою найбільш травмонебезпечні. Оскільки гімнастика дає сильне навантаження на хребет, вона не підходить дітям, які відстають у рості, а також при бронхіальній астмі, короткозорості або пороках серця. Починати професійно займатися радять після 9 років. Прикладний та ритмічний різновид підходить і 4-річним.
Заняття танцями сприяє виробленню правильної постави, розвиває почуття ритму та музикальність. Поширена думка, що спортивні бальні танці – це більше для дівчаток. Якраз для них цей спорт менш корисний, ніж для хлопчиків. У першу чергу через особливості жіночого взуття для танців, яке погано впливає на стопи, крім того – це завжди велике фізичне навантаження, яке здатна витримати не кожна дитина. Тому якщо і віддавати 6-річок на бальні танці, то краще без спортивного ухилу.
Бальні танці, як і гімнастика, швидше за все, сподобаються дітям артистичним і гнучким. Протипоказання до занять у секціях: сколіоз, проблеми з серцем або судинами, короткозорість.
Легка атлетика
Спортивна ходьба, біг, стрибки у довжину або у висоту, метання списа – все це легка атлетика. Свої перші заняття дитина може пройти у самому юному віці вдома під наглядом батьків. Але це, ясна річ, важко назвати справжнім спортом – швидше, веселою та корисною грою. Більш серйозно займатися можна вже з 9-10 років. Ці види спорту гарно впливають на м’язи та скелет, сприяють формуванню спритності, сили, витривалості та швидкості реакції. Але вони не підходять хлопцям з цукровим діабетом, короткозорістю, хворобами серця та захворюваннями нирок.
Гольф
Гольф, напевно, не зацікавить гіперактивних дітей, бо належить до малорухливих ігор. Цей різновид спорту є поєднанням розумової та фізичної діяльності. Це одне з небагатьох спортивних занять, яке не має протипоказань для дітей і не вимагає особливих фізичних даних від гравця. Ігри у гольф добре впливають на очі, координацію, роботу опорно-рухового апарату. Діти можуть відвідувати гольф-клуби вже з 7 років. Головний мінус – висока вартість навчання.
Теніс
Великим тенісом діти можуть займатися вже з 5 років. Ця гра сприяє виробленню спритності, швидкості реакції, координації, добре впливає на дихальну систему та м’язи. Дітям з порушеннями метаболізму або остеохондрозом теніс призначений у якості лікувальної терапії. А ось астма, короткозорість і нестабільність хребців шийного відділу можуть поставити хрест на майбутній кар’єрі юного тенісиста.
Починати займатися настільним тенісом можна в 6-7 років. Ця гра для дуже рухливих діток, які не знають куди подіти свою енергію. Вона допомагає виробити чіткість і швидкість реакції.
Перевага тенісу: підходить хлопчикам та дівчаткам будь-якої комплекції та різного рівня розвитку.
Кінний спорт
Кінний вид спорту дозволяє зміцнити все тіло, виробити гарну поставу. Крім того, контакт з кіньми чудово впливає на нервову систему, тому кінні прогулянки часто радять гіперактивним і схильним до істерик хлопчикам і дівчаткам, а також при ДЦП і різних психічних розладах. Перші виїзди на поні дитина може робити вже у 5 років, хоча найкращим віком для початку навчання вважають 6-7 років. Не підійде кінний спорт хлопцям з алергією, астмою, сколіозом і підвищеною крихкістю кісток.
Картинг
Картинг – це гонки на гоночних автомобілях найпростішої конструкції (картах). Як правило, цей спорт приваблює хлопців. У такі секції приймають навіть 5-річок, хоча фахівці радять почекати хоча б до 8-10 років. Чи є користь від такого виду спорту, крім підвищення у дитини почуття власної гідності? Безперечно. Картинг розвиває концентрацію, а також дозволяє трохи підкачати м’язи рук і шиї. Але ризик отримати травму на гонках також досить високий. Протипоказань до картингу майже немає, за умови, що дитина займається під контролем тренера. Не варто сідати за кермо карта дітям з підвищеною крихкістю кісток або з порушенням згортання крові.
Велосипед
Чи знаєте ви, що з’ясували вчені? Виявляється, їзда на велосипеді стимулює вироблення гормону щастя. Ну а хто з батьків не мріє, щоб його дитина була щасливою? І тут велосипед вам у поміч! На триколісному можуть їздити вже 2-річні малюки, але професійно займатися велоспортом тренери радять тільки з 10 років, бо небезпека у цьому виді досить висока. До речі, велоспорт – це один з кращих способів майже «безболісно» відучити дитину від сидячого способу життя. Велосипед однаково добре підходить як хлопчикам, так і дівчаткам. Їзда допомагає поліпшити стан серцево-судинної та дихальної систем. Не підходить дітям з серйозними хворобами серця, астмою.
Ключові моменти та рекомендації при виборі
Спорт – відмінний спосіб привчити дитину до фізичної активності, розвинути у неї корисні навички. Приблизно у віці 6-7 років діти досягають розумового та фізичного розвитку, необхідного для занять спортом. Заняття у секціях – це безліч плюсів для дітей:
регулярна фізична активність;
розвиток моторики;
розвиток спортивної майстерності;
спосіб відпочинку;
розвиток впевненості у собі;
розвиток соціальних навичок;
вивчення роботи у команді;
вміння відстоювати себе;
розвиток дисципліни;
вміння слухати вказівки та слідувати правилам.
Але щоб дитина і його батьки насправді відчули ці переваги, при виборі спортивної секції необхідно враховувати деякі дуже важливі нюанси.
Бажання дитини
Дуже часто батьки намагаються прищепити дитині любов до спорту насильно. Дівчаток проти їх волі змушують відвідувати танці або легку атлетику, хлопчиків – волейбол або плавання, тому що «це корисно та престижно». Але як показує практика, таким методом можна досягнути лише одного – дитина зненавидить спорт і все, що з ним пов’язано.
Щоб цього не сталося, слід прислухатися до бажань самої дитини, до того, про що вона говорить. Можливо, малюк розповість вам про своїх кумирів або про те, що цікавого він дізнався про певний вид спорту. Крім того, у школярів можуть з’явитися нові друзі, які займаються у тій чи іншій секції. Можливо, ваш малюк також мріє зайнятися цим видом спорту.
Не намагайтеся проектувати власні бажання або нереалізовані мрії на власну дитину. Навіть якщо у юності хтось із батьків був зіркою волейболу, боксу, гімнастики чи футболу, це ще не означає, що дитина обов’язково повинна цікавитися тим же видом спорту. Дозвольте своєму чаду зробити вибір самостійно.
Медичні протипоказання
Перед тим, як вибирати спортивну програму, важливо переконатися, що дитина готова до занять. Готовність визначається трьома факторами:
фізичною зрілістю;
психоемоційною зрілістю;
медичними показаннями.
Найбільш точно відповісти на питання, чи готова дитина займатися у тій чи іншій секції може тільки лікар. Саме він з точністю визначить фізичну готовність дитини. Не забуваємо, що різні види спорту вимагають певних фізичних якостей. Чи є у вашого сина або дочки сила, зріст, гнучкість, витривалість та інші якості та риси характеру, необхідні для успішного відвідування обраної вами секції, або краще почекати ще рік, поки малюк зміцніє?
Що стосується емоційної готовності, вона також потрібна. Спорт – це не тільки розвага та присмак перемоги, але й напруга, падіння, невдачі, біль у м’язах. Чи готова дитина до такого стресу?
Ну і звичайно ж, кожен вид спорту має певні протипоказання. Наприклад, дітям зі сколіозом або порушенням постави краще зайнятися плаванням, ніж стрільбою з лука, тенісом, гольфом або бейсболом, під час яких навантаження зміщується на одну сторону. Дітям з астмою, алергією, різними хронічними захворюваннями важливо підібрати заняття, що не спровокують напад хвороби.
Перед початком занять у спортивній школі дитині варто пройти повне медобстеження у педіатра, ортопеда, хірурга, окуліста, невролога, лора. Тільки так можна побачити достовірну картину стану здоров’я.
Індивідуальні або командні види спорту
Щоб правильно вибрати дитині найбільш підходящий вид спорту, слід враховувати особливості її характеру, темперамент. Деякі діти вважають за краще брати участь у командному спорті, такому як футбол, баскетбол, волейбол, де їм відведена певна роль. Інші хочуть займатися тим видом спорту, де перемога залежить тільки від їх особистих навичок і старань. Діти з більш замкнутим характером у своїй більшості тяжіють до індивідуальних видів спорту, таких як плавання, теніс або гольф. Меланхоліки та флегматики часто вибирають заняття, які не вимагають, так би мовити, зайвих рухів, тому частенько багато з них віддають перевагу інтелектуальним видам спорту або гольфу. А ось сангвініки та холерики у більшості обирають рухливі ігри у колективі. Між тим, деяким дітям незалежно від темпераменту просто подобається певний вид спорту. Скажімо, хлопці, які у звичайному житті ні хвилини не можуть прожити без друзів і компанії, для занять обирають індивідуальний велоспорт або лижі тільки тому, що вони їм подобаються найбільше.
І ще – командні види спорту, як правило, більшою мірою виробляють у дитини дух товариства, усвідомлення себе часткою «ми». Будь-які досягнення або поразки сприймаються, як загальні. В індивідуальних видах спорту конкуренція набуває форми поєдинків, а за виграш чи програш відповідає тільки сам гравець. Вважається, що любителі індивідуальних видів виростають більш самодостатніми, відповідальними та незалежними, ніж командні гравці.
Також, щоб визначити який вид спорту більше підійде дитині, треба враховувати й його тип статури. Наприклад, низькому хлопчикові більше підійде футбол, а високому – баскетбол. Якщо дівчинка гнучка та рухлива, її варто віддати на гімнастику, діток з надлишковою масою тіла – на аквааеробіку.
Відвідуйте різні секції
Розвинути інтерес малюка до того чи іншого виду спорту допоможе перегляд спортивних передач. За допомогою цього нехитрого методу легко визначити, що з побаченого викликає у малюка зацікавленість. Але ще корисніше, якщо чадо зможе побачити гру наживо. Тому дитину корисно брати з собою на стадіон, у басейн, у парк, де займаються легкоатлети або любителі йоги, і, звичайно ж, навідатися з ознайомчою екскурсією у дитячу спортивну школу.
У багатьох випадках буває важко передбачити, сподобається певний вид спорту дитині чи ні, поки він сам не спробує займатися у секції. І це один з найкращих способів визначити спортивні уподобання крихти. Тільки не варто одночасно віддавати школяра відразу на кілька секцій. Краще навесні записати дитину на футбол, влітку – на плавання, восени – на бойові мистецтва або танці, а взимку – у секцію інтелектуальних видів спорту. В результаті дитина сама вибере, де їй краще.
За матеріалами інтернету