Людям із порушенням зору
Побудовано на платформі
Повернутися до новин

Підволочиська ДПІ ГУ ДПС інформує

Пресрелізи
07.04.2021

ВАЖЛИВО ЗНАТИ: режим роботи органів ДПС щодо приймання податкової звітності та надання адміністративних послуг в період карантину

Прийом відвідувачів в Центрах обслуговування платників здійснюється з понеділка по четвер з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., в п’ятницю з 08 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв.

Звертаємо увагу! У регіонах, в яких встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки ЦОП працюють за графіком для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності за попереднім записом (за телефоном, через електронну скриньку) з дотриманням усіх санітарних норм та заходів для профілактики, запобігання поширення та мінімізації інфікування коронавірусом платників та працівників територіальних органів ДПС.

Номера телефонів та адреси електронних скриньок розміщені на субсайтах територіальних органів ДПС та на вхідних групах в ЦОП.

Прийом всієї вхідної кореспонденції, у тому числі заяв на отримання послуг, здійснюється  через скриньки, встановлені в ЦОП, через режим листування в Електронному кабінеті або поштою.

У разі виникнення позаштатних ситуацій керівництвом територіальних органів ДПС може бути прийнято рішення про зміну режиму роботи ЦОП, про яке буде повідомлено платників шляхом публікації оголошення на відповідному субсайті територіального органу ДПС та безпосередньо у ЦОП.

На період карантину у регіонах, де встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки, прийом платників в ЦОП здійснюється за попереднім записом на конкретну годину прийому (за телефоном, через електронну скриньку) для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності.

Приймання усієї вхідної кореспонденції, у тому числі заяв на отримання послуг, здійснюється виключно через скриньки, через режим листування в Електронному кабінеті у форматі pdf  або поштою.

Працівники Контакт-центу ДПС, які надають інформацію платникам податків з питань стану обробки електронної звітності та інших електронних сервісів за номером телефону 0800-501-007 (напрямок 1*1 та 2*1), будуть працювати у штатному режимі.

У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платника слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 1*1 та 2*1) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

ВАЖЛИВО: якщо ви маєте симптоми ГРВІ (підвищена температура тіла, кашель, утруднене дихання тощо) або нещодавно контактували з хворими на COVID-19 просимо вас залишитися вдома та утриматися від відвідування ЦОП!

Просимо з розумінням поставитись до ситуації, приносимо вибачення за можливі незручності.

Повернути зайво сплачені податки можна й через Електронний кабінет

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Для повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

При поверненні надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

При цьому платник податків має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

Змінили прізвище чи адресу? Скористайтесь алгоритмом інформування

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою №5ДР (далі – Заява за ф. №5ДР).

Заява за ф. №5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

При цьому, у разі подання Заяви за ф. №5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Для заповнення Заяви за ф. №5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

- довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

- довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів).

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. №5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.

При виявленні недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. №5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

На Тернопільщині податківці викрили схему ухилення від оподаткування на понад 7,3 млн гривень

Фахівці відділу боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Тернопільській області спільно із працівниками оперативного управління ГУ Нацполіції у Тернопільській області  викрили факт умисного ухилення від сплати податків на суму 7,3 млн гривень. У цій схемі були задіяні службові особи низки підприємств, зареєстрованих на території Львівської, Волинської, Чернігівської, Сумської, Херсонської областей. Вказані суб‘єкти господарювання здійснили оформлення безтоварних операцій з одним із підприємств Тернопільщини задля мінімізації сплати коштів до бюджету або отримання (відшкодування) із бюджету цих коштів в сумі 6,7 млн гривень.

Крім того, посадові особи тернопільського підприємства внаслідок виплати пов‘язаним особам доходів на суму 2,9 млн грн, що перевищує суму заборгованості, внесли неправдиву інформацію у податкову звітність. Відтак державний бюджет недоотримав 582,1 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Вказані операції проведені з метою конвертації грошових коштів у готівку та відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.

На даний час прийнято рішення про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, слідчі дії тривають.

Де можна купити майно, яке знаходиться в податковій заставі

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.7 ст. 95 ПКУ визначено, що продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку:

- майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені контролюючим органом на конкурсних засадах;

- цінні папери - на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»;

- інше майно, об’єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах.

Згідно з п. 95.13 ст. 95 ПКУ під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.

Інформація про склад майна платників податків, призначеного для продажу, оприлюднюється відповідною біржею (п. 95.16 ст. 95 ПКУ).

Інформація про час та умови проведення прилюдних торгів майном платників податків оприлюднюється відповідною біржею (п. 95.17 ст. 95 ПКУ).

Інформація, зазначена у п. 95.17 ст. 95 ПКУ, та порядок її оприлюднення визначаються Кабінетом Міністрів України (п. 95.17 ст. 95 ПКУ).

Зокрема, п. 14 Порядку зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244, продаж майна на аукціоні здійснюється не раніше ніж через 15 днів після оприлюднення оголошення про проведення аукціону (далі - оголошення).

Організатор аукціону оприлюднює оголошення в засобах масової інформації та на власній вебсторінці не пізніше ніж за 15 днів до його проведення (п. 15 Порядку).

Також, інформація щодо укладених договорів-доручень на реалізацію майна підприємств-боржників з уповноваженими організаціями та склад такого майна розміщується у рубриці «Переліки» на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС (www.tax.gov.ua).

Незалежна професійна діяльність: термін звітності та сплата

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

При цьому податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, подаються до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

До уваги викладачів-репетиторів!

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує , що одним з видів доходу, який підлягає декларуванню, є плата за репетиторські послуги. Викладачі або вчителі, які надають репетиторські послуги і при цьому не зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності, зобов`язані задекларувати свої доходи за 2020 рік і сплатити податок.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, якщо викладач-репетитор не є фізичною особою – підприємцем, але постійно надає репетиторські послуги фізичним особам, то він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Отриманий дохід від репетиторства оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотки.

Громадяни, які надають такі послуги, повинні звернутися до податкових органів за місцем їхньої реєстрації та подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік до 1 травня поточного року.

Звертаємо увагу, що можна подати декларацію не відвідуючи податкові органи, а скористатися податковими сервісами, зокрема Електронним кабінетом, попередньо отримавши кваліфікований електронний підпис.

Підстави для проведення перевірки без попередження

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Така перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Коли платник акцизу не провадив діяльність: чи треба звітувати

Згідно із п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

Відповідно до п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ платники, визначені п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями за кожний встановлений ПКУ звітний період незалежно від того, чи провадили платники господарську діяльність у звітному періоді та чи виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, заповнюють та подають відповідні розділи та додатки до Декларації:

- суб’єкти господарювання, які відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ є платниками акцизного податку та мають чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- платники, визначені п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.

Інші платники заповнюють та подають розділи і додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

Таким чином, платник акцизного податку, який протягом звітного періоду не провадив господарську діяльність, але має чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством або є особою (у тому числі юридичною особою, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійним представництвом, які реалізують пальне або спирт етиловий зобов’язаний подавати Декларацію із проставленням нулів у клітинках відповідних граф (прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Інші платники подають Декларацію тільки у періодах коли проводилась господарська діяльність та заповнюють розділи і додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

Коронавірусний мораторій на перевірки

Відповідно до п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» зі змінами та доповненнями не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

Камеральна перевірка податкової декларації (крім податкової декларації з податку на додану вартість) за звітні (податкові) періоди березень – травень 2020 року, або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість), що були подані платниками податків протягом березня – травня 2020 року, може бути проведена лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», яка набрала чинності 09.02.2021, передбачено скорочення строку дії обмежень, встановлених п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 ПКУ;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-IX);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

Об’єднана звітність з єдиного внеску та ПДФО

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що з 1 квітня 2021 року платники податків подають об’єднану звітність з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Розрахунок). Такий Розрахунок подається щокварталу, протягом 40 календарних днів, що настає за останнім календарним днем звітного кварталу. Форма та Порядок заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року №111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 року №773). 

Інформуємо, що до складу Розрахунку входять 6 додатків, які є невід’ємною його частиною, і подаються до контролюючого органу у складі такого Розрахунку. Заповнення показників у Розрахунку та додатках здійснюється з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Цьогоріч останній день подання Розрахунку за 1 квартал 2021 року для платників податків буде 11 травня 2021 року.

Щодо подання до органів ДПС копій розрахункових документів із усіма обов’язковими реквізитами

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що ДПС України з метою зменшення порушень суб’єктами господарювання щодо використання режиму подання до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або в пам'яті модемів, які до них приєднані інформувала наступне.

Згідно з п. 2, абзацами другим і шостим п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1996 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

Порядок передачі інформації від РРО та програмних РРО до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, по дротових або бездротових каналах зв’язку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, на базі технології, розробленої Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством. При цьому застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім для застосування в програмних РРО.

Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Відповідно до абзацу першого ст. 8 Закону № 265 форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та/або програмних РРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Реквізити фіскального касового чека на товари (послуги) визначено п. 2 розділу 2 Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13).

Згідно з абзацом восьмим п. 2 розділу 3 Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Отже у розрахунковому документі, який створюється РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів, має відображатися такий обов’язковий реквізит як «код УКТ ЗЕД».

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів. розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.10.2020 за № 1744/22056 (далі – Вимоги № 1057 та Порядок № 1057 відповідно).

Згідно з п.п. 1.2 п. 1 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (далі – СЗЗД РРО) – загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 Вимог щодо створення контрольної стрічки в. електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.10.2020 за № 1743/22055, технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС (далі – технологія) – розроблена Національним банком технологія, погоджена ДПС. Технологія призначена для використання у СЗЗД РРО для ДПС.

У свою чергу, відповідно до п. 9.1 Порядку № 1057 передача даних РРО до серверу обробки інформації виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі ХМL-документів, визначеному у протоколі передачі інформації.

Враховуючи викладене та те, що код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом для підакцизних товарів та відповідно до Положення № 13 фактично є частиною назви товару, ДПС України повідомляє, що відповідно технології зберігання та збору даних РРО код УКТ ЗЕД рекомендовано розміщувати в структурі тегів <РР> з атрибутом .

Додатково повідомляємо, що зазначення обов’язкових реквізитів розрахункових документів в структурі тегів необов’язкових реквізитів є порушенням вимог нормативних документів та може призвести до втрати інформації, що передається суб’єктом господарювання до серверу контролюючого органу та стати причиною проведення контрольно – перевірочних заходів.

Відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (300 х 17= 5100,0 грн.).

Згідно з п. 10 ст. 17 Закону № 265 у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв'язку, в разі обов'язковості її подання, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Іноземні доходи: кому можна уникнути декларування

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що будь-які доходи, отримані громадянами, мають бути оподатковані, навіть якщо такі доходи отримані за межами України.

Насамперед, якщо громадяни отримували доходи за кордоном і  сплатили з таких доходів податки за межами України, то їм, як правило, не доведеться платити податки ще раз. Адже є нюанс, який дозволить зменшити суму податку з іноземних доходів, що сплачується в Україні. Це міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, які діють між урядом України та урядами інших держав. Якщо укладений подібний договір між Україною та державою, в якій працює особа, то  відповідно до норм Податкового кодексу України можна зарахувати суму податків, сплачених за кордоном під час розрахунку суми податку, який підлягає сплаті в Україні. Для того щоб провести таке зарахування, потрібно документально підтвердити, яку суму громадянин сплатив до контролюючого органу іноземної держави.

Для цього платнику необхідно  отримати від  державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Така довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України. 

Нагадаємо, що декларація про доходи подається до 1 травня 2021 року до податкової інспекції за місцем проживання.

Cлід зауважити, при відсутності у платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого податку, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларацій до 31 грудня року, наступного за звітним.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за вибором платника у будь-який зручний спосіб: через сервіс «Електронний кабінет» (з використанням електронного цифрового підпису); до Центрів обслуговування платників (за місцем реєстрації); відправляється поштою (з повідомленням про вручення).

Податковий борг – опис майна як наслідок

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що згідно із п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п. п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Бізнес Тернопільщини отримав з бюджету 100 млн грн ПДВ

Упродовж двох місяців цього року 74 суб’єкти господарювання – юридичні особи Тернопільщини заявили про бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок. Задекларована ними сума до повернення склала 83 млн гривень.

Станом на початок березня бізнесу нашого краю відшкодовано, з урахуванням перехідних залишків попередніх періодів, грошовими коштами на розрахунковий рахунок 100 млн  гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сума повернення зросла на 6 млн грн, адже за січень-лютий 2020 року юрособи отримали 94 млн грн відшкодованого ПДВ.

За результатами проведених перевірок податківці області за 2021 рік упередили 700 тис. грн неправомірно заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ.  Це проти 10 тис. грн минулого року.

Залишок  невідшкодованих сум ПДВ на початок березня складав 60 млн гривень. З них щодо 44 млн грн тривають перевірки та процедура бюджетного відшкодування, а 16 млн грн перебувають на стадії судового та адміністративного розгляду.

Нагадаємо, що право на бюджетне відшкодування мають усі платники податку на додану вартість, незалежно від терміну реєстрації, у яких є в наявності правомірне сформоване від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту.

2018 © Усі права захищено
Слідкуйте за новинами
Побудовано на платформі

Для забезпечення зручності у користуванні цим сайтом деякі сервіси використовують технологічні особливості, а саме - cookie. Таке функціональне рішення дозволить вам не вводити одну і ту ж інформацію кожен раз, коли ви повертаєтесь на цю сторінку, або переходите з однієї сторінки на іншу тощо. Залишаючись, ви даєте згоду на використання cookie.  Докладніше